Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Центр далезнавства

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ЦЕНТР ДАЛЕЗНАВСТВА
СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Центр далезнавства (далі Центр) є окремим структурним підрозділом Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
1.2. Центр створений за наказом ректора університету №4 від 15 січня 2003 року.
1.3. Центр є місцем зосередження й проведення наукових досліджень з усіх напрямків далезнавства, а також культурно-освітньої роботи зі студентами й молоддю (будь-які форми), що має відношення до далезнавства.
1.4. Центр взаємодіє з державними, науковими, громадянськими й іншими зацікавленими закладами й установами, серед яких Музей В.І. Даля м. Луганська; Музей В.І. Даля м. Москви (вул. Велика Грузинська, будинок 4/6); Навчальний філологічний центр ім. В.І. Даля при Міністерстві освіти Російської Федерації; Постійне представництво Луганської облдержадміністрації в Москві тощо.
1.5. Центр у своїй діяльності керується:

Законодавством України;
Положенням про вищі навчальні заклади;
Положенням про наукові установи АН України в частинах, що стосуються загальних питань організації наукової праці, співробітництва з іншими організаціями;
Уставом СНУ ім. В. Даля;
даним Положенням.

1.6. Положення про Центр затверджується ректором університету.

2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРУ

Гуманітарний напрямок

Вивчення багатогранної наукової спадщини та словесно-художньої й публіцистичної творчості Володимира Даля з позицій сучасної етнографії, фольклористики, літературознавства, мовознавства (насамперед – лексикографії), а також з урахуванням деяких аспектів новітніх галузей гуманітарної науки: сучасних етнолінгвістики, етнопсихології й етнопсихолінгвістики, а також лінгвокультурології тощо.
Ретельне й всебічне дослідження гуманітарних ідей В. Даля для сучасного етапу суспільного розвитку полягає у вираженій антропоцентричності досліджень ученого, неодмінній присутності в них „людського фактора”, однієї із центральних категорій сьогоднішнього наукового знання в цілому.
Звертання до праць В. Даля з гуманітарних наук сприяє вирішенню безлічі проблем, особливо актуальних для сучасного гуманітарного знання – це проблеми, пов’язані з комунікативно-мовною поведінкою особистості, такими категоріями, як „мовна свідомість”, „мовленнєва й мовна картини світу”.

Інженерно-технічний напрямок

Здійснення досліджень, які сприяють розкриттю значущості інженерно-технічних досягнень ученого як певного етапу в історії технічної думки, а також з погляду їхнього місця в науці сучасного періоду (Володимир Даль, як відомо, був талановитим військовим інженером і залишив розробки деяких інженерних споруджень, які на сьогодні вивчені ще недостатньо). Вивчення інженерно-технічної спадщини у порівнянні із сучасними напрямками технічних наук; пропаганда тих досягнень ученого, які сьогодні розглядаються наукою як базові для технічного прогресу XX–XXІ сторіч.

Природознавчий напрямок

Проведення досліджень у руслі природознавчих інтересів Володимира Даля, у співвідношенні з його працями в названій області.
Насамперед, це дослідження в галузях ботаніки й зоології. Як відомо, Даль є автором і співавтором (в останньому випадку) підручників із цих дисциплін, причому ці підручники високо цінували не тільки сучасники вченого, але й представники наступних поколінь і педагоги. Наукові досягнення В. Даля в цьому напрямку можуть бути використані як база для розробки поставлених проблем, і сьогодні з’єднані із сучасними наприклад, екологічними дослідженнями.

Краєзнавчий напрямок

Систематизація й подальша розробка етнографічно-краєзнавчих досліджень видатного вченого, – тією чи іншою мірою – проводилися ним протягом усього життя. Особливої уваги заслуговують дослідження комплексного характеру, які найбільше відображають позицію Даля, як ученого-енциклопедиста: необхідність сполучення для глибшої й детальнішої розробки певної наукової проблеми результатів, отриманих у декількох галузях (так, наприклад, філологічні дослідження Даля завжди базувалися на краєзнавчих і географічних).

Культурно-освітній напрямок

Багатогранність особистості Володимира Даля, а також той факт, що наукові пошуки у всіх сферах, де виявив себе вчений, базувалися на винятково високій громадянській позиції, тісно пов’язують життя й науково-творчі досягнення нашого видатного земляка із пріоритетними культурно-освітніми завданнями, що стоять сьогодні перед вищою школою, у число яких входять:

виховання духовної культури особистості й створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації, формування наукового світогляду;
прищеплювання глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної волі, правами людини та її громадянською відповідальністю;
забезпечення духовної єдності між поколіннями, виховання поваги до культури й історії свого народу;
затвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, толерантності, працьовитості й інших.

Усіляка пропаганда – як у наукових, так і в науково-популярних формах різних досягнень видатного вченого, насамперед тих, що виявилися актуальними на сучасному етапі розвитку науки.

3. ФУНКЦІЇ ЦЕНТРУ

Виконання наукових досліджень професорсько-викладацьким складом і студентами університету за всіма зазначеними вище напрямками.
3.1. Координація науково-дослідної й культурно-освітньої діяльності в усіх напрямках далезнавства, що здійснюється кафедрами, факультетами й іншими структурними підрозділами університету.
3.2. Сприяння створенню науково-дослідних студентських груп, гуртків, секцій із вивчення наукової спадщини, життєвого й творчого шляхів Володимира Даля.
3.3. Організація заходів щодо вивчення й пропаганди наукової спадщини й життєвого шляху Володимира Даля як у рамках університету, так і за його межами – у тому числі проведення загальних акцій з усіма зацікавленими установами й організаціями.
3.4. Висвітлення наукової й іншої діяльності за напрямком далезнавства, що здійснюється викладачами й студентами університету, всіма можливими способами: видання поліграфічної й електронної продукції, організація й проведення наукових конференцій, організація заходів з науковими й благодійними фондами тощо.
3.5. Сприяння вдосконаленню науково-дослідного й культурно-освітнього процесів, розширення й поглиблення загальнокультурної й професійної підготовки студентської молоді через усвідомлення наукової спадщини й життєвого шляху Володимира Даля; розвиток творчих здібностей студентів до науково-дослідної, краєзнавчої й художньо-естетичної роботи.
3.6. Формування в молодого покоління (на прикладі багатогранної наукової спадщини Володимира Даля) моральних принципів, патріотизму, толерантності, духовності, загальнолюдської моралі, значною мірою обумовленої канонами православ'я й вікових народних звичаїв.

4. СТРУКТУРА ЦЕНТРУ Й СИСТЕМА КЕРУВАННЯ

5. ФІНАНСУВАННЯ ЦЕНТРУ

6. ВІДНОСИНИ ЦЕНТРУ З ПІДРОЗДІЛАМИ СНУ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ Й ІНШИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

6.1. Порядок співпраці Центру з іншими підрозділами університету визначається Статутом СНУ імені Володимира Даля.
6.2. Порядок співпраці з іншими підрозділами університету визначається Статутом СНУ імені Володимира Даля наказами ректора з надання директора Центру.

7. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ

7.1. Зміни й доповнення до даного Положення розглядаються на засіданні Ради сприяння роботі Центру й затверджуються наказом ректора.

КОНЦЕПЦІЯ
діяльності ЦЕНТРУ ДАЛЕЗНАВСТВА
СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Діяльність із вивчення багатогранної наукової й словесно-художньої спадщини Володимира Даля, значного внеску вченого в слов’янську й світову культуру, а також із популяризації, пропаганди цієї спадщини в сучасній суспільно-культурній ситуації, у період становлення в Україні якісно нової концепції освіти, як представляється, має бути спрямована на репрезентацію різних інтересів видатного вченого в їхньому взаємозв’язку, однак, насамперед тих, які є найбільш актуальними для сьогодення й, у першу чергу, можуть бути затребувані соціумом, а також використані в навчальній, і позааудиторній роботі зі студентською молоддю.

Життєвий шлях Володимира Даля – зразок глибоко морального служіння науці, своєму народу й батьківщині, приклад надзвичайно повної реалізації особистістю всіх закладених у неї природою здібностей і талантів: блискучий морський офіцер; військовий інженер; хірург, що ввійшов в історію медицини; офтальмолог і гомеопат; видатний державний діяч; вчений-натураліст, обраний до Академії наук до фізико-математичного відділення; автор першої в науці класифікації прислівників російської мови; один із засновників Російського географічного суспільства.

Пріоритетом у діяльності Центру далезнавства має, безумовно, стати й те, що Володимир Даль, який входить у плеяду видатних представників світової культури, визнаний сьогодні особистістю воістину енциклопедичного розмаху, назавжди з’єднав власне життя й усі свої наукові відкриття з Луганськом, бо взяв як літературний псевдонім ім'я „Козак Луганський”, прославивши тим самим Луганську землю далеко за її межами.

Осмислюючи й оцінюючи в сучасних умовах зроблене нашим великим земляком, надзвичайно важливо брати до уваги й постійний, неослабний протягом усього життя інтерес Володимира Даля до України: літератури, культури, побуту українського народу, до його мови й звичаїв – інтерес, що стимулював чимало наукових відкриттів ученого, актуальних і сьогодні.
Багатогранність особистості Володимира Даля, а також той факт, що наукові вишукування у всіх сферах, де виявив себе вчений, базувалися на винятково високій громадянській позиції, найтісніше зв’язують життя й науково-творчі досягнення нашого видатного земляка із пріоритетними культурно-освітніми завданнями, що стоять сьогодні перед вищою школою, у число яких входять:

виховання духовної культури особистості й створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
розвиток індивідуальних здатностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації, формування наукового світогляду;
прищеплювання глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної волі, правами людини і її громадянською відповідальністю;
забезпечення духовної єдності між поколіннями, виховання поваги до культури й історії свого народу;
затвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, толерантності, працьовитості й інших.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Гуманітарна сфера

Коло гуманітарних галузей, у яких виявився науковий і творчий талант В. Даля, надзвичайно широке. Традиційно до них відносять етнографію, фольклористику, літературознавство, лінгвістику (насамперед – лексикографію, науку про складання словників), створені В. Далем словесно-художні й публіцистичні твори.

Однак сьогодні, на початку ХХІ-го сторіччя, коли якісні зміни, що відбулися й відбуваються в гуманітарній науці певною мірою трансформували палітру гуманітарного знання, доповнивши її, серед іншого, й багатьма науковими галузями граничного, „стикового”, характеру, що відбили, насамперед посилення інтеграційних процесів у науці, ми одержали можливість і для повнішої й багатограннішої оцінки гуманітарної діяльності Володимира Даля. Так, на сьогодні можна із упевненістю стверджувати, що наукові праці В. Даля, поряд із роботами видатних учених інших країн, серед яких В. Гумбольдт і М. Хайдеггер (Німеччина), Е. Сепир (США), І.А. Бодуэн де Куртене й О.О. Потебня (Росія й Україна), Л. Витгенштейн (Австрія) і багато хто інший, заклали основи сучасних етнолінгвістики, етнопсихології й етнопсихолінгвістики, а також лінгвокультурології. Крім цього, звертання до праць В. Даля з гуманітарних наук сприяє більш адекватному вирішенню безлічі проблем, особливо актуальних для сучасного гуманітарного знання – це проблеми, пов’язані з комунікативно-мовною поведінкою особистості, такими категоріями, як „мовна свідомість”, „мовленнєва й мовна картини світу” і т.ін., соціально-культурною стратифікацією національної (загальнонародної) мови й відбиттям у мовному розшаруванні своєрідності національного культурно-суспільного контексту, а також колективної й індивідуальної національно-мовної специфіки й т.д.

Одне з пояснень надзвичайної актуальності гуманітарних ідей В. Даля для сучасного етапу суспільного розвитку полягає у вираженій антропоцентричності досліджень ученого, неодмінній присутності в них „людського фактора”, однієї із центральних категорій сьогоднішнього наукового знання в цілому. Антропоцентричність спадщини В. Даля – одна з найбільш захоплюючих і перспективних для вивчення сторін творчості вченого з позицій різних гуманітарних наук.

Таким чином, досягнення гуманітарної науки кінця ХХ-го – початку ХХІ-го сторіч обумовлюють і ряд нових перспективних напрямків у вивченні гуманітарної спадщини В. Даля, що на слов’янському (більш конкретно – східнослов’янському) ґрунті виявляється особливо затребуваними в умовах експансії (часто невиправданої) американської й англо-саксонської культур, за рядом параметрів принципово відмінних від культури слов’ян.

Безумовно, окремої уваги заслуговує вивчення життя й діяльності В. Даля з позицій краєзнавства – це напрямок має розроблятися в тісному контакті з музеями й іншими культурно-освітніми установами, серед основних завдань яких є ретельне вивчення етапів життя й творчості видатного вченого в співвідношенні з важливішими подіями всіх періодів історії Луганська.

Інженерно-технічна й природнича сфери

Талант наукового осягнення навколишнього світу виявився у В. Даля, що, безсумнівно, був особистістю з енциклопедичним науковим світоглядом, не тільки в сфері гуманітарного знання, але й у цілому ряді наукових галузей інженерно-технічного й природничого характеру (це зближає нашого великого земляка за масштабністю зробленого із ще одним генієм слов'янської культури – М.В. Ломоносовим, а також із найвидатнішим ученим епохи Ренесансу Леонардо да Вінчі).

Недостатнє вивчення природничих, інженерно-технічних і медичних досягнень В. Даля, відкриває в сучасних умовах широкі можливості для всебічної наукової й науково-популяризаторської діяльності як професорсько-викладацького складу, так і студентства університету.

Слід зазначити, що дослідження із зазначеної проблематики можуть бути реалізовані на багатьох кафедрах університету, причому в руслі як завдань суто наукової властивості, що стоять перед науковими колективами (будучи включеними в основні напрямки наукової діяльності кафедр), так і завдань науково-популярного й просвітницького характеру. Це різні кафедри, де ведеться викладання технічних дисциплін, кафедри комп’ютерних систем і мереж й комп'ютерних наук, гуманітарні кафедри: журналістики, архівознавства, екології й багато інших – у кожному конкретному випадку питання подібного характеру доцільно вирішувати окремо, з огляду на науковий потенціал кафедрального колективу, де є сталі традиції, принципи роботи зі студентами й т.ін.

Реалізація просвітницького потенціалу творчої спадщини В. Даля

Відмінною рисою як наукової діяльності, так і всього життєвого шляху В. Даля є виражена духовність, що базується на міцних й глибоко усвідомлених моральних принципах. Етична основа життя й творчості видатного вченого містить у собі ряд істотних принципів загальнолюдської моралі й у той же час визначальні параметри моральної константи східного слов’янства, значною мірою обумовлені канонами православ’я й вікових народних звичаїв.

Різноманітна діяльність В. Даля – яскравий приклад того, що наукові досягнення витримують випробування часом і становлять інтерес для нащадків, насамперед, у тих випадках, коли несуть на собі відбиток особистості вченого, тим або іншим способом передають риси світогляду свого творця; це один з найбільш унікальних у світовій практиці випадків гармонії світоглядної позиції й практичної наукової й творчої діяльності, що, безумовно, заслуговує на ретельне й усебічне вивчення.
Можна представити, що проведення подібного роду досліджень буде як цікавим, так і досить корисним, насамперед, для студентської молоді, що займається науково-дослідною діяльністю.

ПРОПОЗИЦІЇ ПО НАПРЯМКАХ ДІЯЛЬНОСТІ
ЦЕНТРУ ДАЛЕЗНАВСТВА
СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

1. Установка меморіальної дошки або пам’ятника В.І. Далю перед університетом.
2. Установлення стипендії імені В.І. Даля, розробка Положення про її присудження.
3. Організація предметного кабінету В.І. Даля, введення його в структуру університету:
а) створення постійно діючої експозиції;
б) розробка концепції наукової, науково-методичної й просвітницької діяльності Центру з вивчення діяльності й творчості В.І. Даля.
4. Укладення угоди про спільну науково-культурну діяльність із Центром вивчення спадщини В.І. Даля, створеного Міністерством освіти Російської Федерації при Московському педагогічному державному університеті (Москва), – із залученням Постійного представництва Луганської обласної державної адміністрації в Москві.
5. Вихід із пропозицією в Президію Національної Академії Наук України про установу медалі імені В.І. Даля, розробка Положення про її присудження.
6. Установлення творчих зв’язків із провідними дослідниками творчої спадщини В.І. Даля з Російської Федерації й інших країн ближнього й далекого зарубіжжя.
7. Розробка програми співробітництва із вивчення діяльності В.І. Даля з науковими й адміністративними представниками міст-побратимів (Оренбург, Перник).
8. Створення постійно діючої експозиції про В.І. Даля в бібліотеці університету.
9. Науково-дослідна робота з вивчення спадщини В.І. Даля в архівах, музеях, бібліотеках.
10. Складання каталогу всіх видів видань і матеріалів про В.І. Даля.
11. Проведення лекцій, присвячених В.І. Далю, на початку кожного навчального року для студентів усіх спеціальностей – у рамках курсу „Вступ до спеціальності”.
12. Включення до графіку навчального процесу щорічного відвідування Луганського музею В.І. Даля – у рамках курсу „Вступ до спеціальності”.
13. Уведення постійно діючої рубрики про діяльності В.І. Даля в багатотиражній університетській газеті.
14. Організація підготовки матеріалів із далівської тематики для університетського „Вісника”; установлення премії для авторів кращих публікацій (на філологічному факультеті й факультеті масових комунікацій).
15. Підготовка до видання найбільш популярних добутків В. Даля для широкого кола читачів.
16. Видання пропагандистських університетських матеріалів (буклети, календарі, методичні рекомендації й т.д.), пов’язаних з ім’ям В.І. Даля.
17. Коректування логотипа й значка СНУ у зв’язку із присвоєнням імені В.І. Даля.
18. Виготовлення інформаційних дошок про життя й діяльність В.І. Даля на кожному факультеті університету.
19. Проведення Міжнародних Далівських Читань із запрошенням провідних спеціалістів, що вивчають життя й діяльність В.І. Даля, з подальшим виданням матеріалів конференції – з періодичністю 1 раз у два роки. Проведення щорічних регіональних конференцій з вивчення науково-культурної спадщини В.І. Даля.
20. Орієнтування діяльності Студентського експериментального театру на творчу спадщину В.І. Даля, його художні й публіцистичні здобутки.
21. Щорічно в день народження В.І. Даля покладання вінків до пам’ятника й погруддя, відвідування Музею В.І. Даля