12 травня завершився англомовний освітній курс для студентів-журналістів Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, присвячений свободі слова, медіаетиці та журналістським стандартам Норвегії. Протягом трьох тижнів молодь отримувала знання від провідних норвезьких фахівців, порівнюючи європейські медіапрактики з українськими реаліями воєнного часу.
Три виміри свободи слова
Курс складався з трьох ключових блоків: концепції свободи слова в демократичному суспільстві, практичних механізмів дотримання етики в медіа та огляду норвезької моделі саморегуляції медіа.
Перші лекції дали змогу студентам заглибитися в правові основи свободи слова як фундаментального права людини. Норвегія, згідно з рейтингами «Репортерів без кордонів», стабільно посідає одне з перших місць у світі за рівнем свободи преси. Спікери поділилися досвідом побудови прозорого медіапростору, в якому журналістика служить суспільству, а не владі чи бізнесу.
Професійна етика як щоденна практика
У другій частині курсу студенти дізналися про принципи відповідальної журналістики. Особливий акцент був зроблений на балансі між правом на свободу висловлення і відповідальністю перед аудиторією. Норвезькі медіа щоденно практикують прозорість, чітке розмежування фактів і думок, а також швидке реагування на помилки.
Українські студенти активно долучалися до обговорення, порівнюючи норвезький досвід з українськими реаліями, де журналісти часто працюють у складних умовах – у стані війни, зі зростаючим потоком фейкових новин.
Норвезька модель саморегуляції
Завершальний блок курсу був присвячений структурі та роботі Pressens Faglige Utvalg (PFU) – Норвезької ради преси. Цей орган, що розглядає скарги на порушення етики в медіа, є прикладом ефективної саморегуляції без державного втручання. Студентам пояснили, як працює механізм подання скарг, які принципи розгляду справ і якими є наслідки для порушників.
Це особливо важливо в українському контексті, де система саморегуляції тільки формується, а медіа нерідко мають складнощі з дотриманням етичних вимог.
Організатори курсу висловили сподівання, що подібні ініціативи стануть регулярними, адже міжнародний діалог у сфері журналістики – це можливість не тільки перейняти найкращі практики, але й адаптувати їх до українських умов.
Попереду нові виклики, але завдяки таким освітнім ініціативам українські студенти–журналісти стають більш свідомими, відповідальними та готовими розвивати незалежну журналістику навіть у найскладніші часи.
Автор – Кедрова Діана